Безсилля, відсутність емоцій і відчуття, що це не скінчиться. Що таке апатія і як з неї вибратися?

Зараз усі українці знаходяться в травматичній ситуації, яка триває не декілька хвилин або годин, а вже більше тижня. І за цей час у деяких людей почало з’являтися відчуття апатії.

Як проявляється апатія та чому вона з’являється?

Апатія викликає багато негативних наслідків і думок. Люди починають відчувати, наче це триває так довго, що ніколи не закінчиться та що нічого не відбувається, немає ніяких зсувів. Вони можуть робити все від себе залежне: волонтерство, догляд за близькими та людьми в сховищах, інформаційна війна – але ситуація не завершується, тому здається, наче всі зусилля марні й робити щось більше немає сенсу.

У деяких людей також починають закінчуватися продовольчі запаси, бо тривожні валізки були розраховані не на зовсім довгий час, і це також посилює відчуття безсилля. Деякі починають відчувати себе гірше, тому що вимушені 24/7 бути з людьми, з якими вони розірвали стосунки або просто не дуже багато спілкуються. Це можуть бути батьки, родичі, з якими ви посварилися, ледь знайомі люди в бомбосховищах, які можуть дратувати вас своїми звичками, висловлюваннями або занадто голосними розмовами. А ще починає накопичуватися втома: багато хто з нас не встиг нормально прийняти душ, поспати та поїсти. Через це вже не хочеться ні відчувати, ні щось робити – просто лежати.

Що робити з апатією?

СКОНЦЕНТРУЙТЕСЯ НА ТОМУ, ЩО МОЖЕТЕ КОНТРОЛЮВАТИ

Незалежно від того, ви в безпеці чи ні, варто максимально сконцентруватися на речах, які ви можете зараз контролювати. Безсилля з’являється від того, що ви не можете змінити ситуацію глобально, тому не ставте собі ціль власноруч, зусиллям однієї людини зупинити війну. Краще подбайте про те, щоб ви й ті, хто з вами поруч, почували себе краще. Якщо можете, нормально поїжте, прийміть душ, зробіть мінімальні вправи, можна навіть сидячи, послухайте музику. Багато хто з тих, хто навіть у безпеці, починають нехтувати доглядом за собою й за своїм психологічним станом, і це неправильно: нас так надовго не вистачить, не забувайте про себе. Водночас варто звертати увагу на те, що ви робите для себе, а не поспішати хапатися за наступну справу.

Якщо ж ви волонтерите й не вірите у свої результати праці, то краще думати не про закінчення війни завдяки вашим зусиллям, а щоб ваші зібрані речі або сплетена сітка допомогли якомусь біженцеві чи групі наших військових або щоб покладений вами сайт не годував пропагандою росіян.

СПІЛКУЙТЕСЯ

Так, зараз хочеться закритися від усього світу та загорнутися у свій клубок зі стражданнями. Проте це не найкраща ідея, ви лише продовжите варитися у своїх емоціях і відчутті несправедливості. Краще спробуйте поговорити з людьми: ви зможете отримати емоційну підтримку, зрозуміти, що в цьому відчутті не одні або принаймні випустити свої думки та переживання, перестати тримати їх у собі. Відчуття єдності зараз дуже необхідне, щоб триматися та вірити в перемогу, і його можна знайти в спілкуванні з іншими. Можна просто обійнятися з кимось мовчки, й уже може стати легше.

ДОЗВОЛЬТЕ СОБІ ПОМІЧАТИ ПОЗИТИВНЕ ТА ХОРОШЕ

Здається, що зараз не можна відчувати позитивних емоцій. Проте тим, що ви постійно плачете, навряд чи зможете комусь допомогти, а собі нашкодите точно. Дозвольте собі помічати хороше: те, як граються діти, муркотять коти, коли їх гладити, який смачний був сьогодні чай, як нас підтримує світ і які смішні байки ми вже назбирали про фермера, який вкрав на тракторі танк, або бабцю, яка напоїла окупанта проносним. Насолоджуйтеся цими маленькими моментами, щоб не погрузнути в апатії.

Багатьом також здається, що зараз є лише погані новини про те, як бомблять або захвачують міста, проте забувають моніторити наші перемоги та те, які відважні наші люди. Змусьте себе помічати та шукати перемоги свідомо.