Комунальний заклад "Ободівський ліцей" Ободівської сільської ради

Основою формування особистості на сьогоднішній день є виховання. Пріоритетними напрямами виховної роботи КЗ "Ободівський ліцей" впродовж навчального року є: формування у школярів ціннісного ставлення особистості до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю; формування у школярів ціннісного ставлення особистості до сім’ї, родини, людей; превентивне виховання школярів, що спрямовується на розвиток та підтримку внутрішньої свободи людини, формування активної життєвої позиції, здорового способу життя.

В КЗ "Ободівський ліцей" учнівське самоврядування представлене учнівським парламентом, який працює за основним важливим принципом: «Самі вирішили, самі зробили, самі відповідаємо». Девіз роботи учкому: «Пропонуй! Плануй! Організовуй! Виконуй!»

Основні положення життєвого устрою учнівського комітету викладено у статуті.

Основна мета учнівського врядування в школі полягає у всебічному розвитку, самовдосконаленні, самореалізації учнів на благо собі, своїм ровесникам, школі, своїй родині.

Завдання учнівського самоврядування закладу полягає в тому, щоб:

- формувати почуття відповідальності, свідоме ставлення до участі кожного у вирішенні важливих справ шкільного життя, оволодівати наукою управління;

- сприяти реалізації інтересів, можливостей, бажань дітей;

- прагнути узгодження й балансу інтересів між учнями і дорослими;

- забезпечувати і захищати права та інтереси учнів на основі виконання правил і законів школи.

Головними вимогами для успішного розвитку учнівського самоврядування у закладі є:

- чіткий розподіл обов’язків;

- оптимальна структура врядування;

- чітка система роботи органів учнівського врядування;

- організація системи змагань;

- гласність у його роботі (стенди ,стінгазети, бюлетені);

- нагородження та заохочення переможців грамотами, дипломами, пам’ятними сувенірами.

У роботі об’єднання використовуються різноманітні форми і методи: засідання, зустрічі за круглим столом, рейди, перевірки, випуск газет, інформаційних вісників, організація і проведення різноманітних свят, змагань.

Діяльність об'єднання відзначається чіткістю й конкретністю планування. Чимало цікавих і корисних справ проходить у школі завдяки діяльності об'єднання. Учні збирають матеріали про історію школи, села, приймають участь в краєзнавчих експедиціях. Турботою і увагаю оточені люди похилого віку, які проживають в селі, завдяки діяльності волонтерських загонів. В результаті тісної співпраці у школярів формується громадянська зрілість, морально-етичні цінності, виховується відповідальність за навчання.

Структура учнівського самоврядування, яка склалася в КЗ "Ободівський ліцей" поєднує в собі форми учнівської самоорганізації, котрі відповідають потребам творчого розвитку особистості, скерованої на загальнолюдські та національні цінності. Ця структура гнучка, варіативна, залежить від учнівських колективів, інтересів та запитів школярів. Діюча в школі структура учнівського самоврядування – двоступенева за формою на рівні класів та школи.

Початковою ланкою шкільного учнівського самоврядування є самоврядування у кожному класі. Залежно від вікових особливостей школярів, або специфіки класного колективу класне учнівське самоврядування складає старостат. Як правило, старостат діє майже в кожному класі.

Модель та структура органів учнівського самоврядування школи розрахована на включення в безпосередню роботу учнів 5-11 класів. В посередню роботу включені учні 1-4 класів через їх класних керівників та учнів старших класів, яким даються постійні або тимчасові доручення співпраці з молодшими школярами.

Учнівський парламент складається з учнів 5-11-их класів, сформованих з представників-делегатів від кожного класу, яких обирають на класних зборах. Такий підхід до формування учнівського парламенту був вироблений поступово, враховуючи власний досвід шкільної учнівської самоорганізації (і негативні і позитивні моменти) і здобутки інших.

Подібний спосіб формування учнівського комітету тісно пов'язаний із роботою навчальної комісії, яка практично є ведучою в учнівському самоврядуванні школи. Поряд із навчальною комісією учкому складають комісія дисципліни і порядку, культмасова комісія, культмасова комісія, санітарна комісія, господарська комісія, а також комісія по організації роботи з молодшими школярами та комісія редколегії.

Навчальна комісія забезпечує присутність заходів направлених на підвищення якості знань учнів, здійснює роботу, спрямовану на вироблення в учнів свідомого ставлення до навчання. Культурно-масова комісія взяла на себе обов’язки керувати проведенням культмасових справ, організовувати шкільні і класні вечори, свята народного та шкільного календаря, розподіляти між класами та учнями доручення по підготовці цих заходів. Організацією змагань між класними колективами за кращий стан класних кімнат та приміщень, створення постів бережливих у школі взяла на себе санітарна комісія учнівського комітету.

Робота комісій взаємопов’язана і полягає в організації змістового життя школи, класів через колективні творчі справи. Учні самі вирішують доцільності та форми проведення того чи іншого заходу. Комісії тісно співпрацюють з педагогами-консультантами. Робота кожної з комісій обговорюється на загальношкільних зборах, які скликаються не рідше 1 разу на рік.

У ході роботи виробився оптимальний графік засідань органів шкільного учнівського самоврядування. Черговість засідань на даний час є такою:

- вищий орган самоврядування – загальношкільні збори скликаються 1 раз на рік;

- засідання учкому – 1 раз на місяць (у другу середу місяця);

- один раз на тиждень в понеділок проводиться лінійка «Тиждень моєї України», де підводяться підсумки попереднього тижня , планується робота на наступний тиждень, звіт чергового класу.

Учнівське самоврядування у школі має велике значення. Учні набувають першого досвіду самоорганізації та співпраці, у них формується активна життєва позиція та світогляд, основою якого є загальнолюдські цінності. При цьому розвивається терпимість до різних ідей і точок зору, вміння слухати і чути, дивитися і бачити, спостерігати й аналізувати, систематизувати і робити правильні висновки. Під час засідань органів учнівського самоврядування школярі набувають навичок відстоювати власну думку; не ображаючи опонентів, навичок співпраці з іншими людьми.

Учнівський комітет розробив ряд документів, які служать основою у роботі шкільного самоврядування:

- Статут учнівського комітету;

- Декларацію прав та обов’язків дитини КЗ "Ободівський ліцей"

- план роботи учнівського комітету;

- плани роботи комісій;

- пам’ятки чергових класів, журнал передачі чергування по школі (додаток);

- пам’ятку учневі-організатору (додаток);

- анкета щодо визначення ефективності діяльності органу учнівського самоврядування (додаток).

Особливе місце у розвитку самоврядування відводиться чергуванню класів по школі, господарем школи є практично черговий клас, який самостійно забезпечує порядок в школі.

Щопонеділка учком проводить загальношкільну лінійку, де проводяться підсумки чергування класу. Тут же на лінійці, інформується про порушників дисципліни, підсумки загальношкільних заходів, нагороджуються переможці.

Засідання учкому, навчання активу проводять­ся за планами роботи, включають теоретичні питання, практичні заняття, активні форми роботи. Чимало цікавих і корисних справ проходить у школі на повному самоврядуванні учнів: загальношкільні лінійки: робочі (щопонеділка), тематичні: «День миру», «День Землі», «День Чорнобильської трагедії», святкові, застосовуються нові нетрадиційні форми. Вонисприяють активізації шкільного життя, зацікавленості учнів до справ колективу.

Поряд з традиційними заходами: Свята першого дзвоника, Новорічне свято, Свято останнього дзвоника, Випускний вечір, Свято квітів. У школі проводиться ряд виховних заходів за новими нетрадиційними формами: концертна програма «Зі святом, дорогі учителі, інтелектуальні ігри для ерудитів «Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг», «Я люблю Україну», і т. д., теми для старшокласників «Краса і мода», «Закон і ми»; зустрічі за круглим столом: «Ми – лідери» (для активістів школи), «Що я знаю про закони держави?»; свята-виставки «Світ захоплень моєї родини», конкурс малюнків «Веселковий дивограй», екологічний десант «Чиста школа, чисте подвір’я, чисте село», шоу-акція «Молодь проти шкідливих звичок», виставка композицій з овочів і фруктів «Дари природи нескінчені», вечір відпочинку «Посвята в старшокласники».

З метою ознайомлення з кращим досвідом своєї роботи учні виступають на районних радах старшокласників, спортивних змаганнях, конкурсах, виставках, агітбригадах. Школярі неодноразово ставали призерами цих та інших змагань.

Робота всіх комісій взаємопов’язана і полягає в організації змістового життя школи, класів через колективні творчі справи (проекти).

Колективна творча справа (КТС) – форма організації ко­лективної творчої діяльності й ра­зом з тим – основний виховний засіб. Колективна творча справа є не просто виховним заходом, а справою, корисною; це творче, тобто самостійне створення чо­гось нового, незвичайного; в ній беруть участь усі вихованці, кож­ний член колективу.

Колективна творча справа сприяє:

- розвитку організаторських і комунікативних умінь;

- формуванню відповідальності за справу;

- прищепленню загальнолюдсь­ких та національних ціннос­тей;

- формуванню лідерських якос­тей;

- розвитку креативності;

- розвитку особистісних здіб­ностей;

- набуттю досвіду роботи в ко­манді;

- розвитку самостійності.

Учнівський комітет закладу працює над довго­строковим колективним творчим проектом «Історія нашої школи»,метою якого є створення шкільного банку даних. Зібрано відомості про воїнів АТО випускників нашої школи. Учні проводять пошукову роботу, підбирають фотоматеріали, беруть інтерв’ю в учасників навчально-виховного процесу минулих років, узагальнюють та систематизують зібраний матеріал.

Пошуково-дослідницька ді­яльність школярів є важливим компонентом виховання лідерів і здійснюється за основними напрямами виховної роботи, а саме: розумового, національного, громадянського, патріотичного, правового, екологічного, естетичного, економічного, морального, тру­дового виховання.

Пошуково-дослідницька ді­яльність спрямована на виконан­ня основних завдань:

- розвиток інтелектуального і творчого мислення;

- розвиток індивідуальних здіб­ностей учнів у розв'язанні теоретичних і практичних завдань;

- розвиток самостійності;

- розвиток моральності;

- формування вмінь презентації і самопрезентації;

- розширення кругозору і науко­вої ерудиції.

Кожен класний колектив школи на чолі з класним керівником працює над реалізацією певного напрямку експедиції «Моя країна - Україна»:

Відродження й формування державності починається з духовного і морального розвитку особистості, яка здатна самореалізуватися в сучасному суспільстві і працювати для його процвітання. Тому ми і надалі плануємо продовжувати проектну колективну творчу діяльність органів учнівського самоврядування, залучаючи все більше і більше учнів, і створювати все нові проекти.

Під час спільної організації життєдіяльності членів колек­тиву закладу, відбувається практичне навчання, розвиток, удоскона­лення та виховання всіх учасників цього процесу – педагогів (зацікавлених дорослих) та дітей. Але досягти хоро­ших результатів такої співпраці можна лише тоді, коли дорослі та діти взаємно довіряють і під­тримують одне одного; дотри­муються моральних та етичних норм; спільно шукають найоптимальніших шляхів вирішення конкретних питань; постійно зустрічаються й дискутують за «круглим» столом; залучають відповідно до своїх знань, умінь, інтелектуального розвитку та організаторських здібностей ді­тей, починаючи з молодшого шкільного віку; усвідомлюють свою причетність до результатів діяльності та значущість спіль­ної справи тощо.

Системі самоврядування школи підпорядкована система самоврядування класів. Допомогу в налагодженні успішної діяльності комісій надають учителі – консультанти. Велику роль в роботі учнівського самоврядування відіграє методична допомога з боку педагогічного колективу, співдружність дітей і дорослих, підбір вчителів-консультантів. За кожною комісією закріплені вчителі-консультанти. Педагоги надають членам комісій допомогу з окремих організаційних питань, обговорюють перспективи подальшої спільної діяльності, допомагають розвивати творчу активність під час занять та в процесі громадської діяльності, критичне мислення, вміння аналізувати, вирішувати конфлікти, ефективно спілкуватися. Колектив учителів робить все можливе, щоб органи учнівського самоврядування працювали з повною відповідальністю, правами і компетенцією. Завдяки цьому і в міру того, як учні залучаються до серйозних, важливих шкільних справ, бачать, що їх вирішення великою мірою залежить від внеску кожного, значно зростають ініціатива та активність учнів, відповідальність як за долю школи, так і за свою особисто.

Основним завданням педагогічного керування є:

- визначення системи органів колективу і уповноважених осіб з числа учнів;

- передача дітям організаційного досвіду;

- навчання їх організаторської майстерності;

- залучення школярів до самоуправлінської діяльності.

Щомісячно проводяться заняття навчання лідерів (Додаток №9), де навчають організовувати як власну роботу, так і співпрацю з товаришами. Педагоги дозволяють дітям самим визначати зміст свого життя, наділяють їх відповідальністю і реальними перевагами у вирішенні шкільних справ, не зводячи педагогічне керівництво до поодиноких зусиль, а співпрацюючи з учнями, враховують їхнє прагнення до самостійності, бажання виявляти ініціативу. Вирішальну роль тут відіграють організаторські, комунікативні, моральні якості. На заняттях школи діти готуються до самостійної роботи в органах учнівського самоврядування. До активної громадської діяльності залучають найбільш авторитетних лідерів учнівського колективу, що сприяє підвищенню ролі шкільного самоврядування. Реалізується завдання педагогів: виявляти справжніх лідерів учнівського колективу, сприяти висуненню їх до органів самоврядування, формувати у них вміння управляти.

Найвищим органом учнівського самоврядування в школі єучнівська конференція. Саме тут починається справжня учнівська демократія. На таку конференцію учні та вчителі збираються один раз на рік. На учнівських конференціях обираються представники до парламенту школи, голови комісій звітують про роботу за навчальний рік.

Суть учнівського самовряду­вання – не в управлінні одних ді­тей іншими, а в оволодінні досві­дом демократичних відносин, на­вичками управління собою, своїм життям у колективі.

Учнівське самоврядування у школі має велике значення. Учні набувають першого досвіду самоорганізації та співпраці, у них формується активна життєва позиція та світогляд, основою якого є загальнолюдські цінності. При цьому розвивається терпимість до різних ідей і точок зору, вміння слухати і чути, дивитися і бачити, спостерігати й аналізувати, систематизувати і робити правильні висновки. Під час засідань органів учнівського самоврядування школярі набувають навичок відстоювати власну думку; не ображаючи опонентів, навичок співпраці з іншими людьми.

Учнівське самоврядуван­ня в школі є не само­ціллю, а справді цікавим шкіль­ним життям. Учні самі вирішу­ють, яким має бути зміст шкільного життя, адже вони по­винні відповідати за все: за шко­лу, в якій навчаєтеся, за това­ришів, за кожен свій крок. Учнівське самоврядування нашого на­вчального закладу в широкому розумінні стосується способу життя та поведінки шкільного колективу загалом і кожного чле­на зокрема. В умовах демократи­зації та гуманізації нашого суспільства – це величезна сила, спря­мована на розвиток самостійності, ініціативи і взаємодопомоги, зро­стання громадської активності, формування почуття господаря нашої шкільної оселі.